Діти і стрес. Як батькам допомогти дитині долати негативні наслідки стресових обставин вдома.

Як батькам допомогти дитині долати негативні наслідки стресових обставин вдома

Переживання дитиною надмірного стресу/психотравми може супроводжуватись негативними наслідками, які мо­жуть стати помітними навіть не одразу, а через тривалий час: через пів року та більше. Якщо ви помічаєте, що дити­на переживає наслідки сильного стресу або має симптоми психотравми, ПТСР, неодмінно проконсультуйтеся з психо­логом. Проте, дещо батьки можуть зробити вдома, щоб до­помогти своїй дитині. Тож складіть для себе невеличкий перелік справ щодо того, яким чином ви можете:

®    Збалансувати власний психоемоційний стан.

Щоб успішно допомогти дитині впоратись із наслідками надмірного стресу, надзвичайно важливо подбати про влас­ну емоційну рівновагу, оскільки стан батьків є вирішальним у цьому процесі. Почати треба з простих, але при цьому ефективних кроків: налагодити режим сну, пити достатньо рідини, здійснювати піші прогулянки, робити ранкову за­рядку та вправи-антистрес (див. розділ «Аптечка самодо­помоги»).

Варто знайти ті заняття, які по-справжньому приносять вам задоволення і радість та неодмінно виділяти для них час. Це може бути будь-яке хобі, яке у вас є. Важливо також максимально позбавитись від негативних думок та пережи­вань, відпустити їх у минуле; знайти для себе особливі ре­сурси, які наповнюють енергією і приємними враженнями. За необхідності, звернутися по допомогу до психолога.

®    Проявляти особливу увагу та піклування про дитину.

Дитина, яка переживає негативні наслідки сильно­го стресу/психотравми, може почувати себе відчуженою, страждати від самотності, безсилля і безпорадності. В такий період для неї надзвичайно важливо отримувати особливу увагу та піклування з боку батьків. Варто частіше якісно проводити час з дитиною: робити спільні прогулянки, грати у настільні ігри, робити щось разом своїми руками, готува­ти страви, читати дитині казки на ніч, співати колискових (можна навіть погойдувати при цьому маленьких і доросліших дітей, оскільки це дозволить швидше відновити відчут­тя базової безпеки).

Важливо також частіше обіймати дитину, погладжувати її, робити жартівливі масажі, тримати за руки, підтримувати зоровий контакт, гратися у рухливі ігри на свіжому повітрі. Варто говорити дитині про те, як ви її любите і приймаєте такою, яка вона є, прояснити, про що вона мріє, що її радує, щоби їй хотілося такого, що покращило би настрій, тощо. Допоможіть дитині реалізувати її прагнення.

®    Налагодити позитивний, близький контакт з дити­ною та стосунки з нею, якщо вони зіпсовані.

Порушення позитивного контакту та стосунків батьків з дитиною вкрай негативно впливає на перебіг стресово­го стану, а також на подолання його негативних наслідків. Саме тому, важливо відновити контакт та стосунки з ди­тиною, якщо вони порушені. З цією метою можна робити всі ті речі, які пов’язані з проявами особливої уваги та пі­клування. Проте, можна ще зробити і додаткові дієві кроки у цьому напрямку: візьміть собі за правило кожного дня протягом 15 хвилин уважно вислуховувати дитину, дава­ти їй можливість говорити про будь-що, не перебиваючи, не критикуючи, підтримуючи зоровий, тілесний контакт з нею; розпитайте дитину про те, які дії їй приносять задо­волення і намагайтеся включатися у таку спільну діяльність з нею; поговоріть з дитиною про те, що її засмучує, дратує, тривожить чи ображає у ваших стосунках, допоможіть їй відпустити усі ці негативні переживання. Один з варіантів, як це можна зробити, такий – попросіть дитину виписати, намалювати на папері ті негативні почуття, які вона пере­живає у ваших стосунках, трансформуйте їх разом, малюю­чи те, як ви можете посприяти їх полегшенню зі свого боку, а вона – зі свого. Надалі дитина може намалювати свої по­чуття після того, як негативні переживання трансформо­вано. Візьміть собі за мету кожного дня робити щось таке, що порадує вашу дитину – приготувати її улюблену страву, піти разом на цікавий мультфільм/кінофільм, прогулятися у парку, пограти у її улюблену гру тощо.

®    Запропонувати дитині регулярно виконувати спе­ціальні вправи-антистрес.

Вправи-антистрес – це спеціальні тілесні вправи, які ре­комендовано виконувати фахівцями у випадку, коли дитина потерпає від негативних наслідків впливу надмірних стре­сових чинників або для профілактики їх виникнення. Вони є простими, але при цьому досить таки ефективними, і пра­цюють таким чином, щоб допомогти нашому тілу впорати­ся зі стресом на рівні м’язової пам’яті. Крім того, ці вправи допомагають збалансувати психоемоційний стан, оскільки наше тіло невідривно пов’язане з ним. Вправи-антистрес бувають дихальні і суто тілесні. За своєю спрямованістю вони можуть бути такими, що розслаблюють, заспокоюють, знімають м’язові затиски, відновлюють ресурси, активують, тощо.

Вправи для дітей (Міщук С.С.)

«Дихання животом» (Дихальна)

Вихідне положення (ВП) – стоячи чи лежачи.

1.          Покладіть руки долонями на живіт.

2.          Починайте повільно дихати животом, спостерігаючи за тим, як під руками опускається та піднімається живіт під час дихання.

3.          Робимо повільний вдих та одночасно не сильно опирає­мося руками, наче стримуючи живіт.

4.          Повільний видих – одночасно не сильно натискаємо на живіт.

5.          Виконайте 10-12 циклів дихання у своєму темпі.

 «Тополя на вітру» (Потягун)

ВП – стоячи, спина рівна, ноги на ширині плечей.

1.          Плавно підніміть праву руку вгору. Відчувайте, як тяг­неться права бокова поверхня тіла.

2.          Водночас тягніть праву руку догори ребром, наче нама­гаєтесь давити ним на небо, та ліву руку донизу, в про­тилежному напрямку, наче намагаючись ребром долоні дотягнутись, і давити в землю.

3.          Виконайте кілька циклів дихання.

4.          Залишайтеся в такому положенні і, продовжуючи тягну­тися водночас догори та донизу, уявіть, що ви дерево, яке плавно та не сильно розхитується на вітрі.

5.          Похитайтеся вправо-вліво 10-15 разів.

6.          Під час чергового вдиху повільно вийдіть із пози і по­кладіть руки долонями на груди. Видих – руки повільно опускаємо донизу.

7.          Зробіть 2-3 цикли дихання для відпочинку та повторіть вправу в інший бік.

 «Брикання» (Трясці)

ВП – стоячи.

1.          По черзі робимо ногами рухи, ніби намагаємось відбрик­нутись від когось або чогось, максимально струшуючи розслаблені нижні кінцівки.

2.          Спочатку – виконуємо рухи вперед по черзі правою та лівою ногами.

3.          Повторюємо ті ж рухи в задньому напрямку.

4.   Виконайте вправу по 10-15 разів для кожної ноги в задньо­му та передньому напрямках.

 «Сокира» (Вправа на напруження та розслаблення)

ВП – стоячи.

1.          Уявіть, що в руках у вас сокира, за допомогою якої вам потрібно розрубати дрова.

2.          Зробіть глибокий плавний вдих. Руки, складені долоня­ми одна до одної з уявною сокирою, заводимо за голову та згинаємо у ліктях.

3.          Намагаємось максимально напружити руки і давити до­лонями одна одну.

4.          З сильним, активним видихом, максимально напружив­ши м’язи рук, робимо різкий рух вперед, ніби намагаю­чись розрубати сокирою повітря.

Повторити вправу 10 разів

 Якщо дитина поводиться незвично – це привід звернутися до психолога!

автор Яніна Омельченко

«Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? Довідник для широкого кола фахівців» — Київ, 2020. 192 с.