З дитиною в бомбосховище - поради психолога

 

Сьогодні батькам дуже складно. Їм потрібно швидко зібрати дітей до бомбосховища та якось відповісти на їхні запитання:

«А що взагалі відбувається? Чому потрібно швидко схоплюватися по сигналу тривоги і бігти до найближчого укриття? Чому зовні чуються постріли та вибухи? Чому всі навколо нервують і сумують? Складних питань багато.

Чи говорити дитині про те, що відбувається

Психолог Олена Пономарьова однозначно рекомендує чесно розповідати дитині, що відбувається. Не треба говорити, що це просто грім за стінами чи вигадувати інші відмовки. Тому що діти все одно чують уривки розмов, вловлюють емоційний стан оточуючих та розуміють, що це не просто грім. Відбувається щось серйозне. Якщо дитині не розповісти все як є, вона намагається якось містично пояснити те, що відбувається, і для неї це здається ще страшнішим.

 Я думаю, що дітям варто знати правду. 

Звук сирени - це звук, що сповіщає про те, що супергерой, що захищає Україну піднімає свій потужний щит. Дітям варто знати, що багато справжніх супергероїв б'ються за нас на боці добра. І в них є суперзброя. Тому звук сирени це не звук небезпеки - це звук, що означає, що наша суперзброя активовується і нищить все, що летить в нашу сторону. Сили зла не переможуть, адже добро завжди перемагає. Тому завдяки нашим супергероям ми обов'язково переможемо!

 Тому треба казати дітям, що відбувається. Єдине, робити це тими словами, що дитина може нормально сприйняти. Залежно від віку можна сказати, що ситуація складна, ми також зараз хвилюємося, нам важливо бути максимально зібраними та піклуватися один про одного.

Якщо дитина маленька, можна запропонувати їй формат гри, сказати: «Ми з тобою зараз гратимемо разом у хованки або підемо в підземелля шукати дракона».

Але в будь-якому випадку важливо пояснити і маленьким, і трохи дорослішим дітям три речі:

• зараз для всіх є загроза;
• є люди, які нас захищають, тому нам не треба боятися;
• щоб допомогти цим людям захистити нас, нам треба триматися разом, бути зібраними і спуститися в притулок.

Тобто важливо промовляти з дитиною те, що відбувається, що зараз відбувається, що зараз буде, куди ви підете і т.д.

Як бути з дітьми у бомбосховищі

Олена радить зробити кілька речей:

Дуже важливо, щоб дитина брала участь у зборі своєї тривожної валізки. Запитайте її, які іграшки, книжки та найважливіші речі він хоче взяти з собою, щоб йому було комфортно якийсь час перебувати далеко від дому. Можна поставити обмеження, скільки можна набрати.

Щоб зайняти дитину, подайте збір речей у форматі гри - засікайте час збору, змагайтеся, хто швидше це зробить або у кого менше речей.
Коли ви перебуваєте в укритті, важливо проговорити, що відбувається і дати дитині дуже багато тілесної підтримки. Тілесний означає обійми, дотики, потріпати волоссям і всіляко допомогти «заземлиться» — повернути дитину до меж тіла. Дитина таким чином відчуває вас поряд і відволікається від тяжких думок та емоцій.

Важливо згадати про тілесні ігри. Найпростіше - всілякі пальчикові вправи, долоні, рухливі ігри, якщо це можливо. Загалом займатися всім, що пов'язане з тілом і може відвернути дитину.

Варто дозволити дитині, залежно від її переваг, займатися улюбленою справою: малювати, ліпити, читати, грати в ляльки тощо.

Дитяча психіка сама знаходить спосіб упоратися зі складною ситуацією. Ті іграшки та ігри, які вибирає дитина, можуть бути для неї корисним способом пережити те, що відбувається. Головне — не тримати дитину в невіданні, бути з нею чесною, і просто бути з нею.

 

Джерело: https://dity.in.ua