Ранкові зустрічі в НУШ, як засіб роботи з учнівським колективом

 

Сутність, основні компоненти, функції ранкових зустрічей.

Сутність ранкової зустрічі: піклування одне про одного; відчуття емоційної безпеки, яка потрібна для того, аби ділитися важливими ідеями та досвідом; готовність допомогати друзям.

 Основні компоненти ранкової зустрічі

1. Привітання. Усі діти вітаються, і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами групи. Усі звертаються один до одного на ім'я, що допомагає створити атмосферу дружби та належності до групи.

2. Групове заняття. У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участь в іграх, коротких і швидких вправах. Ігри та заняття позбавлені елементів суперництва, кооперативні за суттю, враховують індивідуальний рівень розвитку певних навичок дітей.

3. Обмін інформацією. Учні висловлюють свої думки, обмінюються ідеями та пропонують важливі для них теми обговорення. Діти мають змогу дізнатися щось одне про одного. Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають можливість навчатися впевнено говорити і слухати. Кожна дитина може поставити запитання або прокоментувати, а учень, який повідомляє інформацію, відповідає на запитання та коментарі товаришів.

4. Щоденні новини. Це коментування письмового оголошення, яке щодня вивішують на відповідному стенді або дошці. Письмове оголошення налаштовує учнів на те, що вони  мають засвоїти цього дня, а також дає можливість обміркувати події та знання попередніх днів. Такі заняття дають дітям змогу розвивати соціальні та академічні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня. Повторення позитивного досвіду сприяє розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дає надзвичайні результати щодо створення спільноти як у класі, так і поза його межами.

 Функції ранкових зустрічей:

·       допомагають вчителю створити спільноту в класі, що зазвичай потребує часу, уваги й терпіння;

·       сприяють налагодженню взаємин між дітьми і дорослими, які формують відчуття колективу і кожного з його членів;

·       забезпечують спілкування школярів, розвиток важливих навичок, зокрема спілкування, академічних і соціальних умінь;

·       навчають дітей взаємній повазі та позитивному ставленню одне до одного, сприяють формуванню цілісного колективу;

·       допомагають створити позитивний настрій за допомогою атмосфери довіри, відчуття належності до спільноти, участі в ухваленні рішень, вільного від критики ставлення вчителя, справедливості й неупередженого відношення.

 Значення ранкових зустрічей для дітей

·       розвиток соціальних навичок: емпатії, толерантного ставлення одне до одного, розуміння позиції інших дітей тощо.

·       розвиток навичок спілкування: висловлювати свої думки так, щоб вони були зрозумілі іншим; уважно слухати, коли говорять інші; вирішувати проблеми за допомогою слів; ділитися своїми думками та ідеями з іншими;

·       розвиток академічних навичок: розширення словникового запасу; уміння досліджувати, аналізувати й оцінювати навчальний матеріал; уміння відповідати на запитання; уміння використовувати нову інформацію;

·       розвиток критичного та соціального мислення: формулювати запитання, ставити під сумнів та оцінювати ідеї, які можуть відрізнятися від їхніх чи бути подібними; заохочення до обміну власним досвідом та ідеями;

·       розвиток толерантності і прийняття: дитина може не погоджуватися з ідеями інших, тоді ці питання розглядають у процесі вільної дискусії; протилежні думки вислуховують і обговорюють, адже серед дітей існує взаємна довіра.

 ВПРАВИ ДЛЯ РАНКОВИХ ЗУСТРІЧЕЙ

ВПРАВА «ПРИВІТАННЯ»

Мета: формувати шанобливе, толерантне ставлення до звичаїв людей різних країн і національностей.

Вчитель. Розуміння толерантності не однакове в різних культурах, тому що багато в чому залежить від історичного досвіду народів. У англійців толерантність розуміють як готовність і здатність сприймати іншу особистість. У французів - як свободу іншого, його думок, поведінки, політичних та релігійних поглядів. У китайців бути толерантним означає великодушно й щиросердно ставитися до інших.

Вчитель пропонує привітатися один з одним як мешканців певної країни (вправа виконується в парах):

- скласти руки на рівні грудей і вклонитися (Японія);

- потертися носами (Нова Зеландія);

- потиснути одне одному руки, стоячи на великі відстані одне від одного (Велика Британія);

- міцно обійнятися (Україна);

- показати язика (Тибет);

- дуже міцно потиснути одне одному руки, стоячи близько (Німеччина).

Обговорення

- Яке вітання сподобалося більше?

 ВПРАВА «ВИБІР»

Мета: формування шанобливе, толерантне ставлення до всіх дітей.

Вчитель. Послухай та подумай, як ти вчиниш у такій ситуації.

Ситуація 1.

У компанії прийнято називати друзів на прізвиська. Хтось має приємні прізвиська. Хтось - не дуже. Одного хлопця всі кличуть Товстий, хоча він просив не називати його так. Звати його Тарас. Ти називаєш його на ім'я, але всі кричать: «Який він Тарас! Він — Товстий!».

* Як ти вчиниш?

- Ти теж почнеш його називати Товстий, інакше всі будуть сміятися з тебе.

- Називатимеш його на ім'я, не звертатимеш уваги на думки оточуючих.

- Свій варіант відповіді.

Ситуація 2.

У твоєму дворі живе дівчинка. Вона пересувається на візку. Учора ти зустрів її надворі. Вона запросила тебе на свій день народження.

* Як ти вчиниш?

- Відмовишся. Навіщо спілкуватися з людиною, яка має інвалідність.

- Погодишся, але потім не підеш. Напевно, буде нецікаво.

- Погодишся і візьмеш із собою друга/подругу.

- Свій варіант відповіді.

Ситуація 3.

Оксана - дуже дивна. Ніхто в класі не хоче з нею спілкуватися, тому що вона вдягається не так, як усі, і взагалі вона якась незрозуміла. На цьому тижні Оксана підійшла до тебе і попросила, щоб ти включив її в свою команду до підготовки до класного заходу, але твої друзі не хочуть, щоб вона була у вашій групі. Ти - капітан команди.

* Як ти вчиниш?

- Незважаючи на протест друзів, включиш Оксану до складу команди.

- Дозволиш Оксані взяти участь у ролі, яку ніхто інший виконувати не хоче.

- Знайдеш причину, щоб не включати Оксану до команди.

- Свій варіант відповіді.

Ситуація 4.

У твоєму класі навчається хлопчик із бідної неблагонадійної родини. Ти з ним товаришуєш, але твоя мати дізналась про це і не хоче, щоб ти спілкувався з ним, оскільки вважає, що це небезпечно.

* Як ти вчиниш?

- Дослухаєшся до матері. Вона ж доросла і погано не порадить.

- Попросиш дозволу запросити друга у гості й познайомити з матір'ю. Вона зрозуміє, що все нормально, і проблему буде вирішено.

- Свій варіант відповіді.

Обговорення.

 ВПРАВА «ЗНАЙОМСТВО-ПРЕДСТАВЛЕННЯ»

Мета: розвиток упевненої поведінки.

Дітям пропонують представити всім свою візитівку - це може бути пісня, вірш, афоризм, девіз, малюнок, розповідь про себе тощо.

ВПРАВА «ІНТЕРВ'Ю»

Мета: розвиток упевненої поведінки, формування вміння спілкуватися з однолітками.

У кожного члена групи по черзі бажаючі беруть інтерв'ю, задають питання такого типу: Чи ти любиш вірші? Який твій улюблений колір? Чи любиш ти бачити сни? (Кожному по 2-3 запитання). Відповідати можна із будь-яким ступенем відвертості.

 ВПРАВА «ХТО Я?»

Мета: розвиток спостережливості, уміння формулювати запитання.

Учень відгадує особу, задуману потай від нього всіма членами групи. Для цього він ставить запитання про зовнішність (одяг, міміка тощо). Гра повторюється кілька разів.

 ВПРАВА «СІАМСЬКИЙ БЛИЗНЮК»

Мета: навчити дітей гнучкості у спілкуванні одне з одним, сприяти виникненню довіри.

Учасники об'єднуються в пари. Вони стають боком одне до одного і обіймаються однією рукою за плечі. Виходить, що в того, хто праворуч, вільна лише права рука, а в того, хто ліворуч, - лише ліва. Разом вони і є «сіамські близнюки». І їм треба щось зробити (наприклад, зав'язати шнурки на чоботях, вирізати кружок із паперу, розчесатися).

 ВПРАВА «ЯКИЙ КОЛІР?»

Мета: зняття з учнів напруги.

Одному з членів групи пропонують водити. Йому кажуть, що за його відсутності група обере один із п'яти кольорів (червоний, синій, жовтий, зелений чи чорний). Після того як колір обрано, учень повертається і учасники починають по черзі демонструвати свої рухи, які за їхніми власними відчуттями мають виражати задуманий колір. Той, хто водить, мусить угадати, який колір було задумано. При цьому рухи не мають бути прямими підказками.

 ВПРАВА «КЛАВІАТУРА»

Мета: розвиток уміння працювати в групі.

Усім учасникам роздають літери. Задається якесь слово чи речення, і його «друкують» - кожен відхлопує свою літеру. Усі разом відхлопують паузи. Це гарна вправа на взаємозв'язок із партнерами.

 ВПРАВА «КАЛЬКУЛЯТОР»

Варіант «Клавіатури», тільки з цифрами. Даються прості арифметичні дії.

 ВПРАВА «ХЛОПКИ»

Мета: розвиток уваги.

У заданому темпі кожен учасник хлопає в долоні один за одним і в зворотному напрямі. Головне - не збитися з темпу. За командою «хоп!» одразу змінюється напрям, за яким відбиваються хлопки. Треба вміти зорієнтуватися, хто мусить хлопнути наступним. Вправа ускладнюється. Ведучий пропонує ритм, ніби питає про щось, а решта відповідає у тому ж тоні і з тією ж силою удару.

 Джерело:"Шкільний психолог в умовах НУШ. Професійний супровід початкової ланки"