Риба ніколи не зможе стати більшою за акваріум, в якому живе.

 

Ми надто недооцінюємо значення впливів нашого оточення. І дарма. Адже людина є найбільш соціальною істотою на планеті! Серед усіх тварин, лише ми, люди, можемо витримати постійне перебування у багатомільйонному скупченні собі подібних, як, скажімо, в Нью-Йорку, і при цьому не збожеволіти.

Соціум є для нас таким же природнім як повітря. І так само, як ми не помічаємо повітря, ми не зауважуємо як середовище непомітно впливає на нас. Хочемо ми того чи ні, а наше оточення може бути для нас як ресурсним і підтримуючим, так і токсичним, а в окремих випадках навіть руйнівним для нас. Пам‘ятаєте ідею про те, що ми є середньостатистичним п‘ятьох людей, з якими найбільше спілкуємось?

Щоб зрозуміти масштаб впливу соціуму на формування особистості, варто просто почитати історії “дітей-мауглі”. Це були діти, яких знайшли та вигодували тварини. І хоча ці діти могли бути фізично здоровими, але так ніколи й не змогли стати людьми у повному розумінні. Ці діти залишалися лише людськими істотами – вони практично не вчились говорити, бігали на чотирьох і при тому, що мали ліжка, надавали перевагу спати на підлозі. Саме сумне, що більшість з них помирали через один-два роки після повернення до суспільства і при цьому не маючи жодних проблем зі здоров’ям. Їх серце просто переставало битись.

Є й інші історичні приклади. Наприклад явище раннього дитячого госпіталізму, що виникає у дітей, яких залишають в дитбудинках та лікарнях і в результаті якого дітки гірше розвиваються, частіше хворіють та частіше помирають. Або більш розповсюджені порушення прив‘язаності – коли дитина не почуває себе безпечно у власній сім’ї поруч з своїми близькими або весь час чує у свою сторону критику та надвисокі вимоги від батьків. Згодом вони переходять у внутрішній план і усе життя нависають над людиною як Домоклів меч, не дозволяючи їй бути щасливою ….

Ці та інші схожі життєві експерименти вкотре доводять, що ставлення до нас нашого оточення має вплив на наші дії, сприйняття власних можливостей і навіть наші досягнення!

Зрештою, можете пригадати приклади з власного життя – чого досягали діти у вашому класі, про яких говорили, що вони талановиті, в яких вірили та яких підтримували? А що, якщо навпаки?…

Риба ніколи не зможе стати більшою за акваріум, в якому живе. Більш того, виявляється, що якщо рибу помістити у замаленький акваріум, вона зупинить свій ріст і ніколи не виросте до тих розмірів, до яких би могла.

Пам‘ятайте про це, обираючи середовище.

Мар’яна Франко – психологиня, психотерапевтка

Джерело: https://www.sens.lviv.ua