Як допомогти людині в кризовій ситуації.

 

Можливо, у ході спілкування з людиною, що переживає кризу, у вас періодично буде виникати почуття розгубле­ності. Вам буде здаватися, що ви скоро заплутаєтесь і ні­чим допомогти не зможете. Для того щоб допомогти, зовсім необов’язково володіти мудрістю царя Соломона. Вірте, що у вас є здоровий глузд — це немало, а у людини — хоча б не­велика здатність змінитися.

Намагайтеся проявити терплячість і викликати довіру до себе. Коли співрозмовник почне говорити, він і без ваших порад багато чого побачить по-іншому, зрозуміє і зробить крок у вирішенні своєї проблеми. Головне — вміло вислухати.

Показуйте свій інтерес і розуміння. Будьте щирими, дружніми та вмійте співчувати. Але якщо «провалитесь у проблему співрозмовника з ногами і головою», допо­могти не зможете. Стійте на землі твердо. Обговорюючи його проблему, намагайтеся розділити її на частини. Обміркуйте разом варіанти, але уникайте давати прямі поради. У розмові не висловлюйте свої думки складно, не вживайте довгих фраз.

Важливо схилити людину до конкретної активної дії. Допоможіть намітити реалістичний план і почати його виконання. Підкресліть, що коли вона буде що-небудь робити для виправлення свого становища, її самопочут­тя покращиться.

Якщо з такою людиною або такими людьми вам дово­диться розмовляти довго, то варто пам’ятати і про свій стан і своє здоров’я. У цьому немає ніякого егоїзму - якщо ви втратите здоров’я, то вже нікому не допоможете. Тому необхідно своєчасно помітити у себе стани напруження, що часто виникають.

Пам’ятайте про необхідність стежити під час розмови за своїм диханням. Воно має бути рівним і спокійним, видих — повним і вільним.

Якщо ви виявили у співрозмовника думки про само­губство, то намагайтесь вести розмову таким чином, щоб він замислився про безглуздість такого вчинку. Самогубство нічого не вирішує, воно назавжди знищує всі шляхи до якого-небудь рішення. Надія на те, що самогубство або спроба його здійснити вплине на чиїсь погляди, даремна. Такі події не дають бажаного резуль­тату і нічого не доводять. «Незрячий не прозріє, “зло­дій” — не розкається, “заблукалий” не стане на шлях істини, у будь-якому випадку через одне це».

Не підтримуйте його спроби перекласти відповідаль­ність за його життя на кого-небудь: на коханого, бать­ків, лікаря, начальника, вас... Людина тільки сама від­повідальна за своє життя і свої вчинки.

«Нема в що вірити»,— нерідко заявляють люди, які не прийшли до віри в Бога, людину, себе... Якщо співрозмовник говорить про відсутність сенсу життя, порадьте йому звер­нутися до Біблії, до християнської літератури.

Самогубство ляже важким тягарем на душі близьких, зменшить їм життя, радість на довгі роки.

Будьте пильні до себе та стану своїх близьких людей!