Психологічні особливості суїцидальної поведінки підлітків.

                        Баланюк Г.Ю., практичний психолог

ЗОШ І-ІІІ ст. №6 м. Жмеринки

      

В даній статті йдеться про одну із важливих проблем сьогодення – підлітковий суїцид. Що є причиною даної проблеми. Та що спонукає підлітків до самогубства.

Ключові слова: Суїцид (самогубство), підліток.

XXI століття характеризується не лише технічним вдосконаленням та відомими відкриттями. Окрім позитивного прогресу існує ще й багато проблем та питань, на які увага звертається майже в останню чергу. Нині люди не бажають помічати великі, майже глобальні проблеми, при цьому постійно акцентуючи свою увагу на дрібницях. А цих проблем багато і велика їх частка пов’язана з дітьми та підлітками. Так, однією з таких проблем, є проблема підліткового суїциду.

Підліток – це особлива група людей, дуже чутливих та вразливих, які, як ніхто інший потребують нашої уваги та розуміння. Ні в якому разі не можна „закривати на них очі”. Батькам, у яких є дитина-підліток, потрібно вчитися чути та „читати” власну дитину між рядків. Тому що в більшості випадків, діти дуже часто не кажучи прямо, вживають певні фрази, в яких звучить явний підтекст. Цим вмінням повинні володіти не лише батьки підлітків, а й усі люди, тому що всі ми колись були дітьми.

Підліток – це та сама дитина, тільки більш вибагливіша, як до себе так і до оточуючих. Не рідко людська байдужість стає тим „каменем спотикання” підлітка, яка може призвести в гіршому випадку до трагічного завершення життя дитини.

Підлітковий суїцид є однією із проблем XXI століття. І хоч на це не так часто звертається увага, дана проблема не лише існує, але і прогресує. Багато підлітків вважають, це логічним завершенням свого „нікчемного” життя.

Хтось із відомих казав: „Більшість людських драм виходить із людської байдужості”. Так, можливо, нам час відкрити очі та подивитися трохи далі свого егоїзму?..

Французький соціолог Еміль Дюркгейм (1858-1917) у XXIст. досліджуючи проблеми самогубства стверджував, що передусім слід враховувати зовнішні обставини, умови суспільства, за яких живе людина. Праця Дюркгейма „Суїцид” стала початком нової течії в соціології-суїцидології.

Термін „суїцидальна поведінка” об’єднує всі прояви суїцидальної активності – думки, наміри, погрози, висловлювання, спроби самогубства. Цей термін особливо актуальний для підліткового віку, оскільки в них спостерігається безліч форм суїцидальної поведінки.

Самогубства (суїцид) рідко зустрічаються у дітей молодше 13 років. Це пояснюється тим , що діти цього віку ще дуже залежні від близьких дорослих та у них тільки починається процес внутрішньої ідентифікації, тому думки, що можна здійснити ворожі агресивні дії по відношенню до самого себе, не приходять їм на думку. З віком кількість самогубств збільшується.

Співвідношення суїцидних спроб та смертельних випадків самогубства складають 12:1 у  дітей та 5:1 у дорослих [1, 3].

А. Є. Лічко пропонує виділяти три форми суїцидальної поведінки: демонстративну, афективну та дійсну. Дослідження 300 підлітків-юнаків, проведені А. Є. Лічко, показали, що суїцидальну поведінка спостерігалась у 34%, з них демонстративна поведінка – у 20%, афективні спроби – у 11% і тільки 3% підлітків здійснювали обдумані та сплановані замахи [2].

Демонстративна суїцидальну поведінка – відображення спроб самогубства без реального наміру покінчити з життям, з розрахунком на порятунок.

Афективна суїцидальна поведінка – тип поведінки, який характеризується перш за все діями, які здійснюються в стані афекту. Суїцидальні наміри можуть бути як демонстративними, так і серйозними, проте швидкоплинними.

Дійсна суїцидальна поведінка – умисна, обдумана поведінка, яка направлена на реалізацію самогубства, деколи така, що довго обдумується. Мотиви та фактори суїцидальної поведінки підлітків дуже різноманітні.

Проте багато вчених та дослідників виділяють десять основних мотивів (за Моховиковим А.Н.):

1.     Переживання образи, самотності, відчуження, неможливості бути зрозумілим іншими.

2.     Дійсна або уявна втрата батьківської любові, нерозділене кохання, ревнощі.

3.     Переживання, пов’язані зі смертю, розлученням батьків.

4.     Почуття провини, сорому, образи, докори сумління, незадоволення собою.

5.     Страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням.

6.     Страх покарання, небажання просити вибачення.

7.     Любовні невдачі, сексуальні ексцеси, вагітність.

8.     Почуття помсти, злоби, протесту, загроза, вимагання.

9.     Бажання привернути до себе увагу, викликати співчуття, уникнути неприємних наслідків, труднощів.

10.           Співчуття або наслідування товаришів, героїв книг чи фільмів[4].

Можна виділити такі фактори, що призводять до самогубства:

1.  Неблагополучні сім’ї. В таких сім’ях часто виникають конфлікти між батьками, батьками і дітьми, подеколи із застосуванням насилля. Батьки ставляться до своїх дітей недоброзичливо, без поваги і навіть вороже.

Також призводити до самогубства можуть і економічні труднощі в сім’ї: рання втрата батьків, втрата з ними взаєморозуміння, розлучення батьків.

2.Шкільні проблеми. Шкільні проблеми відіграють важливу роль в дезадаптації, особливо хлопчиків, викликають втрату контактів з однолітками. Група однолітків є референтною групою в підлітковому віці, орієнтиром в становленні особистої ідентичності, розвитку самооцінки, уявлень про себе, нормах соціальної поведінки, освоєнні гендерних ролей. Втрата чи осудження групою може стати тим соціально-психологічним фактором, який здатен підштовхнути чи посилити бажання підлітка до суїцидальної дії.

За статистикою „шкільні” проблеми пов’язані з 29% афективних самогубств, 26% - демонстративних та 12% істинних.

3. Сексуальні проблеми. Сексуальні проблеми, доповнені іншими факторами, можуть стати причиною дезадаптивної поведінки, яка веде до суїциду. Зрада коханого (чи коханої) може призвести до суїциду, якщо вона поєднується з приниженням гідності чи при умові сильної емоційної прив’язаності підлітка, яка характерна для дітей з неблагополучних сімей, чи у емоційно-лабільних підлітків, позбавлених підтримки з боку сім’ї. Вагітність дівчини-підлітка, імпотенція, невдалий статевий контакт, страх гомосексуалізму – все це може штовхнути підлітка до суїцидальної поведінки.

4. Депресія. Депресія може бути наслідком втрати об’єкта кохання і проявлятися в пригніченості, втраті інтересу до життя, відсутності бажання вирішувати актуальні життєві проблеми. Часто депресія може бути в прихованій формі: вона маскується підвищеною активністю, увагою до дрібниць, а іноді соціальними провокаціями – правопорушеннями, вживанням наркотиків, нерозбірливістю в статевих зв’язках.

5. Адиктивна поведінка. Ризик самогубств більш високий серед молодих людей, які вживають алкоголь чи наркотики. Вживання алкоголю та наркотиків знижує здатність контролювати імпульсивну поведінку, усвідомлювати наслідки своїх дій.

За даними американських дослідників 70% тінейджерів, які намагались покінчити з собою, в тій чи іншій мірі зловживали наркотиками чи алкоголем.

6. Стрес. Сімейні конфлікти, неприємності в школі, інституті, на роботі, невдачі у відносинах з коханими, втрата друга може викликати стресову ситуацію. Будь-яка людина зазнає стресу у повсякденному житті, проте підлітки особливо вразливі, що пояснюється гострим сприйняттям існуючих проблем. Це загострює відчуття особистої неповноцінності, незахищеності, безвихідності ситуації. Стресові ситуації, які викликають гострі афективні реакції, провокують різні типи суїцидальної поведінки.

7. Незрілість особистості та певні риси характеру. Для підлітків, які здійснюють самогубства характерна незрілість особистості та слабкий контроль емоційних станів. Схильні до самогубства молоді люди відрізняються високою імпульсивністю, агресивністю чи недостатнім рівнем особистої ідентифікації, що необхідно для відчуття особистої гідності, осмисленості існування та цілеспрямованості. Деякі підлітки, схильні до самогубства, характеризуються високою навіюваністю чи наслідуваністю.

За статистикою 93% підлітків, які намагались покінчити з собою, були знайомі з кимось, хто вже здійснював спробу самогубства[2].

Самогубства підлітків часто пов’язані з проблемами міжособистісних стосунків. В цих випадках образа на партнера, товариша переноситься на самого себе. Зовнішня агресія, спрямована на противника, кривдника, трансформується в внутрішню агресію на себе, щоб змусити іншого відчути провину.

Деякі особливості характеру також обумовлюють схильність до самогубства. Це підлітки особливо чуттєві та делікатні з почуттям відповідальності за свої вчинки, ранимі, які беруть провину за те, що відбувається на себе, які залежать від думки оточуючих, які відрізняються низькою самооцінкою, невпевнені в собі та в своїх можливостях.

За даними Отто серед підлітків, які здійснюють суїцидальні спроби, частіше зустрічаються істероїди (36%) та інфантильні емоційно-лабільні (33%), астеніки (13%). Шизоїди та циклоїди зустрічаються досить рідко[4].

Суїцидальна поведінка підлітків відноситься до галузі „пограничної психіатрії” – області психопатії та не психопатичних реакцій на фоні акцентуацій характеру властивих підлітковому віку.

Тільки 5% суїцидів, включаючи спроби, припадає на психози, тоді як на психопатії по європейській статистиці припадає 20-30%, а решта – на „підліткові кризи”. А за вітчизняними даними, число спроб самогубств серед підлітків однакове в випадках психопатії та акцентуацій характеру.

Отже, можна зробити висновки, що дана проблема не відноситься особисто до підлітків, це є проблемою всього сучасного суспільства. І для того щоб якось із цим боротися та перемагати, потрібно почати з себе, а також кожному необхідно звернути увагу на людей та дітей, які нас оточують, які знаходяться зовсім поруч.

Проте ми вважаємо, що кожна людина повинна зробити свої висновки щодо питання, яке було висвітлено.

Список використаних джерел:

1.     Психологія суїциду: Посібник⁄ За ред. В.П.Москальця.– К.: Академвидав, 2004. – 288 с. (Альма-матер).

2.     Психология подростка. Полное руководство. Под ред. Члена-кореспондента РАО А.А. Реана – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 432.

3.     Морозова С.М., Вашека Т.В. Основи суїцидології. (Навчальний посібник з спеціальності «Психологія»). Київ, 2002.

4.     Менделевич В.Д. Психология девиантного поведения: Учебн. Пособ. – М.: МЕД пресс, 2001. – 432с.

The present is juvenile suicid is told in this article about one of important problems. That is the reason of this problem. But that induces teenagers to suicide.

Keywords: Suicid (suicide), teenager.