Як шукають дітей: приховані методи онлайн-вербування

Як шукають дітей

Злочинці, які намагаються залучити дітей до протиправної діяльності, використовують різноманітні методи, аби знайти своїх жертв. Важливо, щоб учні розуміли, як це відбувається, щоб мати змогу захистити себе і своїх друзів.

Соціальні мережі та онлайн-платформи

Злочинці часто використовують соціальні мережі (Instagram, TikTok, Facebook, Snapchat) та ігрові платформи (наприклад, Roblox, Minecraft), щоб знаходити дітей. Вони створюють фальшиві профілі, які виглядають як профілі дітей або підлітків, щоб здаватися «своїми». Так вони можуть залучати довіру жертви, пропонуючи дружбу, спільні інтереси або подарунки.

Маніпуляція через емоції

Злочинці часто грають на емоціях дітей: вони можуть показувати себе як розчарованих чи самотніх людей, розповідати про важкі ситуації в житті, щоб викликати співчуття. Іноді вони прикидаються людьми, які можуть допомогти, або навіть обіцяють підтримку в важких життєвих обставинах. Цим способом вони намагаються встановити емоційний зв’язок і викликати довіру.

Обіцянки подарунків або грошей

Ще один метод — це обіцянки подарунків або грошей в обмін на певну послугу чи інформацію. Це може бути обіцянка подарунка, премії або фінансової винагороди, якщо дитина виконає певне завдання чи надішле особисті фотографії.

Використання конфіденційної інформації

Деякі злочинці можуть намагатися збирати особисту інформацію через ігри або онлайн-активності. Вони можуть просити дітей поділитися своїми фотографіями, місцезнаходженням, або навіть родинними відносинами. Вся ця інформація може бути використана для маніпуляцій чи вербування.

Групи за інтересами та форуми

Злочинці можуть шукати дітей через інтернет-форуми, чати або групи за інтересами, де вони можуть знайти підлітків, які переживають важкий період або шукають друзів. Вони приєднуються до таких груп, щоб легше познайомитися з дітьми та завести з ними контакт.

Психологічний вплив і примус

Злочинці можуть використовувати маніпуляції, погрози чи шантаж, щоб примусити дітей робити те, що їм вигідно. Це може бути примус до виконання незаконних або небезпечних дій. Вони можуть погрожувати розголосити особисту інформацію чи фотографії, якщо дитина відмовиться виконувати їх вимоги.

 Які є ознаки того, що дитину залучили

Існує певний перелік ознак, який дозволить зрозуміти, що з дитиною відбувається “щось не те”. Для дорослих це має стати сигналом того, що потрібно дізнатися,

що відбувається з дитиною, та скласти подальший план дій.

Отже, що це можуть бути за ознаки:

1. Зміни у поведінці: агресивність, аутоімунна агресія, замкнутість, відчуження, ігнорування правил, знецінення соціальних норм, ухилення від відповідальності, замовчення/гордість/збудження, які нічим, на перший погляд, не підкріплюються.

2. Відчуття страху, тривоги. Дитина може виглядати наляканою, нервовою або постійно очікувати небезпеку.

3. Захоплення темами війни чи насильства. Постійно говорить про військові конфлікти, зброю, насильство або подібні теми.

4. Неприйняття думки інших. Чітке розділення світу на “друзів” і “ворогів”, відчуття належності до певної “групи”.

5. Радикалізація поглядів. Ви помітили, що дитина почала себе поводити не так, як поводила до цього. Наприклад, почала цікавитися політикою активніше, ніж до цього, при цьому висловлюючись пропагандиськими кліше: “не все так однозначно, України не існує як держави, Україну придумав ленін, на територію України ніхто не нападав тощо”.

6. Нові знайомства, про які дитина вам не розповідає. З’являються незрозумілі “друзі”, яких дитина не хоче обговорювати або пояснювати їхню роль у житті.

7. Нічна активність. Дитина проводить багато часу в інтернеті вночі.

8. Приховування гаджетів. Постійно блокує екран телефона чи комп’ютера, швидко закриває вкладки браузера.

9. Зміни в зовнішньому вигляді. Дитина починає різко змінювати свій стиль та додавати символіку та нові елементи у свій зовнішній вигляд.

10. Споживання контенту. Дитина дивиться відео чи читає контент, що пропагує екстремізм, насильство або воєнні дії.

11. Активне використання платформ, що дозволяють залишатися анонім-

ним. Використання Telegram, Discord, Signal для спілкування. Включені самознищувальні повідомлення, використання анонімних чатів.

Примітка* Дитина може використовувати ці налаштування месенджерів заради безпеки, тож важливо дізнатися для чого та з якою метою дитина це використовує.

12. Незвичні чати, групи та листування з незнайомцями. Участь у чатах із сумнівними назвами та темами. Наприклад, “герої СВО, воєнний асвєдамітєль, запіскі вєтєрана, кофє с чєсноком і пєрцєм” та ще сотні інших. УВАГА!

Назви чатів навмисно написані транслітерацією та з умисним уникненням символіки окупантів.

13. Спілкування у геймерських платформах. Спілкування у кімнатах, які поєднують ігрову тематику із закликами до дій у реальному житті.

14. У дитини з’являються гроші, речі, гаджети чи подарунки, фінансове походження яких викликає у вас питання.

15. Ви помітили інструкції, зошити, записки, збережені посилання, що стосуються теми вербування/диверсій/мають підозрілий зміст.

Висновок

Виявлення ознак залучення дитини до екстремізму або воєнних злочинів є критично важливим для забезпечення її безпеки та добробуту. Зміни в поведінці, емоційному стані та соціальних взаємодіях можуть служити тривожними сигналами, які потребують уваги з боку батьків, педагогів та соціальних працівників.

Проте, як ми прослідкували з вищезазначених ознак, дуже важко зрозуміти за кількома ознаками, що відбувається з дитиною: це підліткові зміни чи залучення до протиправної діяльності.

Завдяки своєчасному виявленню цих ознак можна не лише запобігти подальшій радикалізації, але й надати дитині необхідну підтримку та допомогу. Важливо створювати відкриту і довірливу атмосферу, де діти можуть ділитися своїми переживаннями та думками, що допоможе їм відчути себе в безпеці й зрозуміти, що їхні емоції та переживання мають значення.

Пам’ятайте, що кожна дитина унікальна, і її реакції на зовнішні впливи можуть бути різними. Тому важливо підходити до кожного випадку індивідуально, враховуючи контекст і особистісні особливості дитини. Спільна робота батьків, педагогів та фахівців у сфері психології може суттєво вплинути на запобігання екстремізму та підтримку здорового розвитку дітей.

Джерело:#stop_sexтинг.

Сайт для батьків та освітян: https://stop-sexting.in.ua/adult/
Сайт для дітей: https://stop-sexting.in.ua