Коли твоїй дитині п'ять... Коли твоїй дитині п'ятнадцять...

        Коли твоїй дитині п’ять, бути хорошою матір’ю не дуже важко. Досить запросити на чай ляльок і пов’язати бант собаці на хвіст.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, чорт його знає, як це – бути хорошою матір’ю. Чи то гнати за уроки, чи то не гнати, чи то можна заробити сто мільйонів грошей і відправити вчитися за кордон, чи то тримати ближче до себе.

Коли твоїй дитині п’ять, її легко втішити, посадивши на коліна і подувши на пальчик.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять і вона невтішна, ти – частина світу, в якій нормальній людині неможливо жити.

Коли твоїй дитині п’ять, з нею можна говорити про що завгодно. Наприклад, про розведення сурикатів в Тверській області.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона хоче говорити про стрімера Едісона, а ти слухаєш і думаєш: «О боги, що за ахінея, вони там всі кукухою поїхали».

Коли твоїй дитині п’ять, її радує пишна сукня з Аліекспресса.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона хоче ігровий комп’ютер, три зміни в таборі й оренду коня. І ти така – упс.

Коли твоїй дитині п’ять, з нею можна домовитися, щоб вона зібрала розкидане Лего і фантики від цукерок.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, краще просто не заходити в її кімнату. Ніколи.

Коли твоїй дитині п’ять, вона їсть курочку з макарончиками, і всі задоволені.

Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона заправляє “Мівіну” кетчунезом.

Коли твоїй дитині п’ять, вона страшно тебе потребує.

       Коли твоїй дитині п’ятнадцять, вона страшно тебе потребує, тільки про це іноді важко здогадатися.

 

Оксана Фадєєва