Психологічна служба КЗ "Жмеринський ліцей №6"

«Я втомився настільки, що не відчуваю себе. Просто автоматично живу від дзвінка до дзвінка…»   Це звучить знайомо? Якщо так — можливо, ви близькі до    професійного вигорання. І це не про слабкість. Це про людяність. Що таке емоційне вигорання? Емоційне вигорання — це стан хронічного стресу, який виникає через постійне напруження, перевтому, відсутність відновлення та знецінення себе. Основні ознаки: постійна втома, навіть після вихідних; дратівливість без причини; знецінення своєї роботи («я нічого не встигаю», «від мене немає користі»); байдужість до учнів, колег, батьків; фізичні симптоми: головний біль, безсоння, часті застуди. Чому це особливо актуально для педагогів? Високе емоційне навантаження: учні, батьки, адміністрація. Велика кількість ролей: учитель, психолог, вихователь, конфліктолог. Відсутність часу на себе. Публічність: постійна присутність «на сцені» — під наглядом дітей, батьків, керівництва. Що робити, коли «лампочка» гасне? Відновлення — це не о...

Конфлікти — це нормально. Вони виникають у родині, на роботі, у школі, між друзями. Двоє людей не можуть завжди думати однаково, мати однакові потреби чи реагувати однаково на події. І це не проблема. Проблема починається тоді, коли замість вирішення ми обираємо боротьбу: звинувачення, крики, образи або мовчазну війну. Саме спосіб реагування визначає, чи стане конфлікт точкою руйнування, чи точкою зростання. Навички конструктивного вирішення суперечностей і ненасильницького спілкування допомагають зберігати повагу, відновлювати довіру й створювати безпечне середовище для дітей і дорослих. Добра новина в тому, що цьому можна навчитися. 1. Проблема — це не людина Один із головних принципів конструктивного підходу звучить просто: відокремлюйте людину від проблеми. Коли дитина не виконала домашнє завдання, проблема — не в тому, що вона «ледача» чи «безвідповідальна». Проблема в конкретній ситуації: складне завдання, втома, відсутність навички планування часу. Коли партнер запізнився, пробл...